1945 рік

1945 (1945) рік за григоріанським календарем - невисокосний рік , що починається в понеділок . Це 1945-й рік нашої ери , 945-й рік 2-го тисячоліття , 45-й рік XX століття , 5-й рік 5-го десятиліття XX століття, 6-й рік 1940-х років .

1945 ознаменувався закінченням Другої світової війни і падінням нацистської Німеччини . Також це єдиний рік, у якому ядерну зброю було застосовано у бойових діях .

Події

Детальніше див. також: Категорія:1945 рік

• Джон фон Нейман написав роботу « Перший проект звіту про EDVAC », де розглядалася архітектура сучасних програмованих комп'ютерів.
• У Німеччині Конрад Цузе (Konrad Zuse) розробив першу мову програмування високого рівня Plankalkül .

Січень

• 1 січня – на базі Департаменту громадської безпеки ПКНВ було засновано Міністерство громадської безпеки Польщі.
• 5 січня - СРСР визнав Тимчасовий уряд Польської республіки .
• 12 січня - радянські війська розпочали великомасштабну Висло-Одерську операцію .
• 13 січня - Президія Антифашистської національно-визвольної ради Албанії прийняла закон про конфіскацію всієї власності Італії та Німеччини на території Албанії, а також про націоналізацію Національного банку Албанії ^[1] .
• 14 січня - Тимчасовий демократичний уряд Енвера Ходжі видав закон про загальні положення конфіскації приватної власності в Албанії ^[1] .
• 15 січня
  • В Аргентині прийнято закон " Про внутрішню безпеку" , що передбачав серйозні покарання за антиурядову діяльність. Тільки участь у страйку каралось тюремним ув'язненням строком до 5 років ^[2] .
  • Антикомуністичне повстання Кельменда в Албанії .
• 17 січня - звільнення Ченстохови та Варшави .
• 19 січня - радянські війська звільнили Лодзь ^[3] .
• 20 січня
  • Франклін Рузвельт обійняв посаду президента США на 4-й термін.
  • У Москві підписано Договір про перемир'я між союзними державами та Угорщиною ^[4] .
• 23 січня - антикомуністичне Повстання Копліку в Албанії .
• 26 січня - за мужність і відвагу в умовах блокади та боротьби проти фашистських загарбників місто Ленінград нагороджений орденом Леніна ^[5] .
• 28 січня - радянські війська взяли Клайпеду ^[6] .
• 30 січня
  • У Балтійському морі радянська субмарина С-13 потопила німецький корабель " Вільгельм Густлофф ". Загинули близько 9 тисяч людей – найбільша морська катастрофа за всю історію.
  • Адольф Гітлер вимовляє по радіо свою останню публічну промову.

Лютий

• 4 лютого відкрилася Ялтинська конференція союзних держав. Завершено 11 лютого ^[7] .
• 13 - 14 лютого - великомасштабне бомбардування Дрездена британською та американською авіацією .
• 13 лютого - завершено взяття Будапешта ^[4] .
• 15 лютого - 6 травня - військами 1-го Українського фронту оточено та знищено вороже угруповання в районі Бреслау (Вроцлав).
• 23 лютого - радянські війська взяли місто Секешфехервар в Угорщині ^[4] .
• 24 лютого - Матьяш Ракоші, який повернувся з СРСР, очолив Комуністичну партію Угорщини ^[4] .
• 26 лютого
  • Тимчасовий національний уряд Угорщини розпустив у країні всі фашистські партії та організації ^[4] .
  • Єгипет оголосив війну Німеччині. Цього ж дня прем'єр-міністра Ахмада Махіра Паша застрелили при виході з палати депутатів, де заявив про оголошення війни. Прем'єр-міністром призначено нового лідера партії Саад Махмуд Фахмі Нукраші ^[8] .
• 28 лютого - у Румунії пішов у відставку уряд генерала Ніколає Радеску . Генерал Радеску втік у британській місії в Бухаресті, а потім був вивезений до США ^[9] .

Березень

• 4 березня - Катастрофа C-47 під Мульденом .
• 6 березня - у Румунії сформовано перший лівий уряд на чолі з Петром Грозою ^[10]
• 9 березня
  • Бомбардування Токіо американською авіацією (у нальоті брало участь 334 бомбардувальники B-29 , згоріло 267 000 будинків, загинуло понад 100 000 жителів) ^[11] .
  • Японська армія атакувала французькі гарнізони по всьому Індокитаю і взяла під повний контроль В'єтнам , Лаос і Камбоджу ^[12] .
• 11 березня
  • Прийнято та оприлюднено нову конституцію Гватемали ^[13] .
  • Масований наліт B-29 ВПС США на місто Нагоя (Японія) ^[14] .
• 12 березня
  • У містечку Тишон в'єтнамської провінції Бакнінь закінчилося чотириденне розширене засідання Постійного бюро ЦК Комуністичної партії Індокитаю, яке ухвалило рішення про підготовку до загального повстання проти Японії ^[15]
  • Король Камбоджі Нородом Сіанук підписав два декрети, якими розривав раніше укладені угоди між Камбоджею і Францією ^[12] .
• 13 березня - масований наліт B-29 ВПС США на місто Осака (Японія) ^[14] .
• 15 березня
  • На посаду президента Гватемали вступив Хуан Хосе Аревало ^[16] .
  • В Угорщині прийнято закон про аграрну реформу, згідно з яким було конфісковано землі діячів режиму М. Хорті та вилучено за викуп володіння площею понад 57 гектарів ^[17] . Було обмежене монастирське землеволодіння ^[18] .
  • На полігоні під Тулоном полковник Жан-Жак Барр здійснив запуск першої французької експериментальної ракети на рідкому паливі ^[19] .
• 17 березня - масований наліт B-29 ВПС США на місто Кобе (Японія) ^[14] .
• 22 березня
  • Наліт англо-американської стратегічної авіації на німецьке місто Хільдесхайм , внаслідок якого кількість жертв серед цивільного населення перевищила тисячу людей.
  • У Каїрі підписано пакт про створення Ліги арабських держав ^[8] .
• 23 березня
  • У Румунії ухвалено закон про аграрну реформу ^[18] .
  • Постановою РНК СРСР Азербайджанська філія Академії Наук СРСР перетворена на Академію наук Азербайджанської РСР ^[20] .
• 25 березня
  • У Японії прийнято рішення про формування народного ополчення ^[14] .
  • В Албанії на католицькому цвинтарі Шкодера розстріляно лідерів Кельмендського повстання на чолі з Преком Цалі .
• 27 березня - Аргентина оголосила війну Німеччині та Японії ^[21] .
• 29 березня
  • Партизанські загони Італії об'єднані в єдину армію під командуванням генерала Рафаеля Кадорна . Його заступниками стали комуніст Луїджі Лонго та республіканець Фурруччо Паррі . Поділ загонів з партійної власності скасовано ^[22] .
  • Радянські війська перейшли державний кордон Австрії ^[23] .

Квітень

• 1 квітня - почалася битва за Окінаву .
• 4 квітня - завершено визволення Угорщини ^[4] .
• 5 квітня
  • Пакт про нейтралітет , що передбачав «мирні та дружні відносини між двома країнами» між СРСР та Японією, денонсовано СРСР в односторонньому порядку.
  • Почалося Грузинське повстання на острові Тексел : повстання батальйону військовополонених радянських солдатів з Грузії на голландському острові Тексел проти німецьких окупантів.
  • У Кошиці проголошено програму уряду Національного фронту чехів і словаків ( Кошицька програма ), розроблену Комуністичною партією Чехословаччини ^[24] .
• 8 квітня - король Луанг-Прабанга Сісаванг Вонг за підтримки японської влади Індокитаю проголосив незалежність королівства. Цей акт був поширений по всій території Лаосу ^[25] .
• 9 квітня
  • Союзні війська під командуванням фельдмаршала Харольда Александера відновили наступ в Італії ^[26] .
  • Радянськими військами взято місто-фортецю Кенігсберг , столиця Східної Пруссії .
• 12 квітня - помер президент США Франклін Рузвельт , новим президентом став Гаррі Трумен .
• 13 квітня
  • Радянські війська взяли столицю Австрії Відень ^[27] .
  • Під час американського бомбардування Токіо знищено спорудження та обладнання японського атомного проекту «Ен» в Інституті авіаційної технології ^[28] .
• 14 квітня - створення в Москві Головного ботанічного саду Академії наук СРСР .
• 16 квітня - Початок Берлінської операції Червоної Армії
• 16 квітня - потоплення німецького транспорту Гойя радянською субмариною Л-3 ; в аварії корабля загинуло понад 6000 людей, що стало однією з найбільших катастроф на морі.
• 19 квітня - Тимчасовий уряд Угорщини проводить своє перше засідання у звільненому Будапешті ^[4] .
• 21 квітня
  • Союзні війська Італії прорвали німецький фронт ^[26] .
  • Крайова Рада Народова уклала Договір про дружбу, взаємну допомогу та повоєнну співпрацю між Польщею та СРСР ^[29] .
  • Катастрофа FW200 у Пізенкофені
  • Частини 3-ї ударної , 2-ї гвардійської танкової , 47-ї та 5-ї ударної армій СРСР у ході Берлінської наступальної операції прорвалися оборону німецьких військ і увірвалися на околиці Берліна .
• 24 квітня - союзні війська в Італії переправилися через річку По .
• 25 квітня
  • У Сан-Франциско відкрилася конференція Об'єднаних Націй ^[7] .
  • " Зустріч на Ельбі " - зустріч радянської та американської армій недалеко від міста Торгау .
• 26 квітня - почалося загальне повстання на окупованій Німеччиною півночі Італії ^[26] .
• 27 квітня - у Відні утворено коаліційний Тимчасовий уряд Австрії на чолі з Карлом Реннером . Уряд опублікував Декларацію незалежності Австрії , що проголосила Другу Австрійську республіку і оголосила аншлюс недійсним ^[23] .
• 28 квітня
  • американські війська без бою зайняли місто Аугсбург .
  • біля озера Комо в Північній Італії партизанами було схоплено і розстріляно Беніто Муссоліні .
• 30 квітня - у Берліні у своєму бункері скоїв самогубство Адольф Гітлер .

Травень

• 1 травня
  • Над Рейхстагом встановлений Прапор Перемоги ^[30] .
  • Йозеф Геббельс покінчив життя самогубством разом із дружиною та шістьма дітьми .
• 2 травня - взяття Берліна радянськими військами. Прийнято капітуляцію німецької групи армій «С» у Північній Італії ^[26] . Закінчення громадянської війни Італії .
• 3 травня - англо-індійськими військами звільнена від японських військ столиця Бірми Рангун .
• 5 травня - датські патріоти звільнили столицю країни Копенгаген ^[31] .
• 6 травня - капітуляція німецького міста-фортеці Бреслау .
• 7 травня - у Реймсі був підписаний Акт про капітуляцію Німеччини .
• 8 травня
  • Війська 1-го Українського фронту після дводенних боїв зламали опір супротивника та опанували місто Дрезден
  • У передмісті Берліна Карлсхорсте у будівлі військово-інженерного училища о 22 годині 43 хвилини за центральноєвропейським часом, підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини у Другій світовій війні .
  • У Баборській Кабилії ( Французький Алжир ) спалахує антифранцузьке повстання ^[32] .
• 9 травня
  • Закінчилась Велика Вітчизняна війна .
  • Радянськими військами звільнено Лієпаю ^[33] .
  • Радянськими військами звільнено Прагу .
• 10 травня - війська 3-го Українського фронту з'єдналися з британськими військами на захід від австрійського міста Грац .
• 15 травня - завершено вигнання та капітуляція німецько-фашистських військ у Югославії .
• 24 травня - Бій при Лясі Стоцькому в Люблінському воєводстві Польщі , що закінчився великою локальною перемогою партизанів Армії Крайової над урядовими силами.

Червень

Парад Перемоги на Червоній площі

• 1 червня - Видача козаків у Лієнці та Юденбурзі .
• 4 червня - сили в'єтнамських комуністів створили єдиний звільнений район у провінціях Північного В'єтнаму ^[15] .
• 5 червня - союзні держави підписали Декларацію про взяття на себе верховної влади в Німеччині урядами СРСР, США, Великобританії та Франції. Країна поділена на 4 зони окупації ^[34] .
• 10 червня - на основі 1-го та 2-го Білоруських та 1-го Українського фронтів була утворена Група радянських військ у Німеччині .
• 11 червня
  • Комуністична партія Німеччини поширила звернення зі своєю програмою створення нової Німеччини ^[34] .
  • У Туреччині прийнято закон про аграрну реформу, який обмежив велике землеволодіння і передбачав наділення селян землею з колонізаційного фонду ^[35] .
• 21 червня — президент Чехословаччини Едуард Бенеш видав декрет «Про конфіскацію та прискорений поділ земельних володінь німців, угорців, а також зрадників та ворогів чеського та словацького народу» ^[35] .
• 24 червня - у Москві на Червоній площі пройшов Парад Перемоги .
• 26 червня
  • Підписано статут Організації Об'єднаних Націй .
  • Указом Президії Верховної Ради СРСР у Радянському Союзі запроваджено військове звання Генералісимус Радянського Союзу . Наступного дня воно було присвоєно маршалу СРСР І. В. Сталіну ^[36] .
• 29 червня - підписано договір між СРСР і Чехословаччиною . Закарпатська Україна увійшла до складу СРСР ^[37] .
• 30 червня - Кримська АРСР перетворена на Кримську область РРФСР ^[7] .

Липня

• 1 липня - пішов у відставку Державний секретар США Едвард Стеттініус . Його змінив Джеймс Бірнс .
• 5 липня
  • Початок демобілізації в СРСР ^[38] .
  • Парламентські вибори у Великій Британії , поразка консерваторів на чолі з Уінстоном Черчіллем .
  • Помер прем'єр-міністр Австралії Джон Кертін . Його посаду тимчасово зайняв Френк Майкл Форд ^[39] .
• 13 липня
  • Новим прем'єр-міністром Австралії став лейборист Джозеф Бенедикт Чіфлі ^[39] .
  • Наднова SN 1945B в галактиці M83 .
• 16 липня
  • США провели перше у світі випробування ядерної бомби " Трініті " на полігоні в штаті Нью-Мексико ^[40] .
  • У Німеччині поблизу Аслінга до пасажирського поїзда, що перевозив німецьких військовополонених, врізався вантажний потяг армії США. Загинуло від 102 до 106 людей. Найбільша залізнична катастрофа історія Німеччини. ^{[ джерело не вказано 181 день ]}
• 17 липня - початок роботи Потсдамської конференції .

Серпень

• 2 серпня - в Потсдамі (передмістя Берліна ) завершилася 17-денна конференція "Великої трійки" - керівників СРСР, США та Великобританії : Сталіна , Трумена і Черчілля (після поразки на виборах його змінив Клемент Еттлі ).
• 6 серпня - американське атомне бомбардування японського міста Хіросіма .
• 8 серпня
  • У Лондоні представники СРСР, США, Великобританії та Франції уклали угоду про відповідальність військових злочинців ^[41] .
  • Радянський Союз оголосив про наявність стану війни з Японією .
• 9 серпня
  • Радянський Союз розпочав бойові дії в Маньчжурії проти Японії .
  • американське атомне бомбардування японського міста Нагасакі .
  • В Аргентині скасовано стан облоги, почалося звільнення політв'язнів з концтаборів ^[42] .
• 10 серпня
  • Японія спробувала захопити село Забайкальське . Радянські прикордонники дотримали їх на річці Уссурі .
  • Монгольська Народна Республіка оголосила війну Японії ^[43] .
• 11 серпня - президент США Гаррі Трумен директивою WARX 48004 наказав генералу Дугласу Макартуру і адміралу Німітцу зайняти порт Далекий раніше за Радянську армію.
• 12 серпня - імператор Маньчжоу-Го Пу І зі свитою покинув столицю Манчжоу-Го Сіньцзін для евакуації через Корею в Японію ^[44] .
• 13 серпня
  • Відкрилася дводенна конференція Компартії Індокитаю , яка ухвалила рішення про початок загального повстання та встановлення народної влади у В'єтнамі . Створено Комітет повстання на чолі з В Нгуен Зіап ^[15] .
  • Французькі розвідувально-диверсійні групи в Індокитаї починають отримувати інструкції розпочати підготовку до захоплення адміністративних центрів та прийняття капітуляції японських гарнізонів ^[45] .
• 14 серпня
  • У Москві укладено договір між СРСР і гоміньданівським Китаєм . Китай повернув СРСР КВЖД і визнав поверненняПорт-Артура та Далекого під радянські військові бази. У той же день МЗС Китаю заявило, що незалежність Монгольської Народної Республіки буде визнана після проведення там референдуму.
  • У Камбоджі сформовано прояпонський уряд Сон Нгок Тханя , який заявив про готовність захищати незалежність країни ^[12] .
• 15 серпня
  • Імператор Японії Хірохіто по радіо звернувся до нації та оголосив про капітуляцію Японії .
  • Військова місія США в Москві направила І. В. Сталіну наказ генерала Д. Макартура № 1 про те, що на північ від 38-ї паралелі капітуляцію японських військ прийматиме СРСР. Наступного дня Сталін висловив згоду.
  • У Гватемалі відбувся перший Національний конгрес профспілкової єдності, який заявив про підтримку уряду Хуана Хосе Аревало ^[46] .
• 16 серпня - у Москві підписано радянсько-польський договір, що визначив нову лінію кордону між СРСР і Польщею ^[47] .
• 17 серпня
  • Проголошення в Батавії (Джакарті) незалежності Індонезії в умовах японської окупації. Початок війни за незалежність Індонезії ^[48] .
  • Радянським авіадесантом на аеродромі Мукдена захоплені в полон імператор Маньчжоу-Го Пу І та його брат Пу Цзе ^[44] .
• 18 серпня - Комісія з підготовки незалежності Індонезії обрала першим президентом країни Ахмеда Сукарно , віце-президентом - Мохаммеда Хатта . Крім того, Комісією було прийнято тимчасову конституцію Індонезії. Наступного дня сформовано перший уряд Сукарно за участю комуністів ^[49] .
• 19 серпня
  • Сили в'єтнамських комуністів зайняли Ханой ^[15] .
  • Радянськими військами звільнено місто Харбін.
• 20 августа — в СССР создан Специальный комитет по использованию атомной энергии под руководством Л. П. Берия .
• 21 августа — США объявили о прекращении поставок по ленд-лизу (поставки были продолжены правительству Чан Кайши в Китае) ^[50] .
• 23 серпня
  • В Югославии издан Закон о земельной реформе и колонизации , предусматривавший конфискацию земельной собственности свыше 45 гектаров и наделение малоземельных и безземельных крестьян землёй на правах собственности ^[35] .
  • Силы вьетнамских коммунистов взяли под контроль Хюэ ^[15] .
  • 24 августа — советским воздушным десантом освобождён город Пхеньян.
• 25 августа
  • Силы вьетнамских коммунистов взяли под контроль Сайгон . В Хюэ вьетнамский император Бао Дай подписал акт об отречении от престола ^[15] .
  • Коммунистическая партия Китая заявила о готовности начать переговоры с Гоминьданом .
  • Освобождён остров Сахалин.
• 27 августа
  • Китайская армия генерала Лу Ханя вошла в Ханой .
  • СССР и Венгрия подписали договор об экономическом содействии развитию Венгрии и торговое соглашение ^[4] .
• 28 августа
  • Мао Цзэдун и Чжоу Эньлай на американском самолёте прибыли в Чунцин и начали переговоры с представителями Гоминьдана ^[51] .
  • В Лаосе французская диверсионная группа майора Имфельда заняла столицу королевства Луанг-Прабанг город Луангпрабанг ^[52] .
• 29 августа — Антифашистский национально-освободительный совет Албании принял закон об аграрной реформе, предусматривавший конфискацию крупного землевладения свыше 40 гектар и распределение земель между крестьянами ^[35] .
• 30 августа — король Луанг-Прабанга Сисаванг Вонг на встрече с французским майором Имфельдом объявил провозглашение независимости страны несостоявшимся, а протекторат Франции не прекращавшим действия ^[52] .

Вересень

• 1 сентября — полностью освобождены Курильские острова.
• 2 вересня
  • На полумиллионном митинге в Ханое Хо Ши Мин провозгласил независимость Вьетнама и образование Демократической Республики Вьетнам ^[15] .
  • Сильный смерч , сопровождающийся градом величиной с куриное яйцо, нанёс серьёзный ущерб подмосковным деревням Оболдино и Хомутово . Есть погибшие.
  • На борту линкора «Миссури» был подписан Акт о капитуляции Японии — закончилась Вторая мировая война .
• 3 вересня
  • В Саксонии принято решение о ликвидации крупной земельной собственности и наделении крестьян землёй. Начало аграрной реформы в Советской зоне оккупации Германии ^[35]
  • на Шпицбергене капитулировала группа немецких военных метеорологов — последнее подразделение вермахта, продолжавшее войну.
• 4 сентября — создан Всевенгерский национальный комитет ^[53] .
• 5 вересня
  • В восточногерманской земле Мекленбург начата аграрная реформа. На следующий день решение о земельной реформе принято в Бранденбурге ^[35] .
  • В Будапеште открылась сессия Временного национального собрания Венгрии ^[53] .
  • В Лаосе французская диверсионная группа капитана Фабра заняла Вьентьян ^[52] .
• 10 сентября — земельная реформа в Восточной Германии распространена на Саксонию-Ангальт и Тюрингию ^[35] .
• 12 сентября — китайский генерал Лу Хань ввёл во Вьетнаме оккупационный режим. Китайская армия разоружила партизан и разогнала народно-революционные комитеты ^[54] .
• 13 сентября капитуляция Японского гарнизона Науру
• 15 сентября — глава правительства Луанг-Прабанга принц Петсарат без согласия короля Сисаванг Вонга издал декрет об объединении королевства и четырёх южных лаосских провинций в единое королевство Лаос ^[55] .
• 18 сентября — объединённый комитет начальников штабов армии США принял директиву 1496/2 «Основы формирования военной политики» , которая определила СССР как главного противника и утвердила концепцию превентивного удара.
• 20 сентября — в Минске открыт Литературный музей Янки Купалы .
• 21 вересня
  • Командир французского отряда капитан Фабр ввёл все его силы во Вьентьян и оказал давление на главу правительства принца Петсарата с целью убедить его отказаться от провозглашённой независимости Лаоса . В ответ принц Петсарат собрал Народный комитет и приступил к формированию лаосской милиции ^[55] .
  • Отмена военного положения на большей части территории СССР (за исключением Литовской, Латвийской, Эстонской ССР, а также западных областей Украинской и Белорусской ССР).
• 22 сентября — ночью на 23 сентября французская армия под командованием адмирала Жоржа Тьерри д'Аржанлье начала военную операцию по восстановлению власти Франции на юге Вьетнама , в Сайгоне и других городах. Встречено сопротивление вьетнамской стороны. Началась Индокитайская война ^[56] .
• 25 сентября — Восстановление дипломатических отношений между СССР и Венгрией ^[53] .
• 26 сентября
  • Радиостанция « Голос Вьетнама » передала радиообращение президента Демократической Республики Вьетнам Хо Ши Мина , в котором он обвинил Францию в интервенции , призвал умереть свободными, а не жить рабами, и выразил уверенность в победе ^[56] .
  • В Аргентине восстановлено действие осадного положения, отменённого в августе ^[57] .
• 30 сентября — 1-я дивизия морской пехоты США начала высадку в китайском порту Тангу в зоне Тяньцзиня ^[58] .

Жовтень

• 1 октября — силы китайских коммунистов, продолжая разоружение японской армии, окружили Пекин и Тяньцзинь , вышли к Нанкину и Шанхаю , заняли Шанхайгуань , Вэйхайвэй и другие города ^[59] .
• 3 октября — на 1-м Всемирном конгрессе профсоюзов в Париже основана Всемирная федерация профсоюзов ^[60] .
• 6 октября — премьер-министр Франции генерал Шарль де Голль телеграммой даёт указание полковнику Имфельду убедить короля Луанг-Прабанга Сисаванг Вонга отмежеваться от действий правительства принца Петсарата и признать протекторат Франции в обмен на признание королевской власти над всеми территориями Лаоса ^[61] .
• 7 октября — командующий 8-й армией Коммунистической партии Китая Чжу Дэ заявил протест против высадки армии США на китайском побережье, где японские части уже разоружены коммунистами ^[62] .
• 8 жовтня
  • Армия США в Китае взяла под контроль железные дороги Тяньцзинь — Шанхайгуань и Тяньцзинь — Пекин ^[62] .
  • Глава правительства Луанг-Прабанга принц Петсарат и вернувшийся из Вьетнама принц Суфанувонг в Саваннакхете создали комитет «Свободный Лаос» под председательством Суфанувонга. В тот же день принято решение о создании Лаосской армии освобождения и обороны ^[61] .
• 9 октября — отправлен в отставку и вскоре арестован и выслан на остров Мартин-Гарсия вице-президент Аргентины полковник Хуан Перон . В стране начинаются массовые выступления в его поддержку ^[63] .
• 10 жовтня
  • В Чунцине подписано соглашение между КПК и Гоминьданом о созыве представителей партий и организаций страны для решения вопроса о демократическом переустройстве Китая ^[51] .
  • Морская пехота США высадилась в Циндао , американский воздушный десант выброшен в Пекине ^[62] .
  • В советской зоне оккупации Кореи создано северокорейское Оргбюро Коммунистической партии Кореи , ставшее основой для создания Трудовой партии Кореи ^[64] .
  • Король Луанг-Прабанга Сисаванг Вонг направил во Вьентьян телеграмму, в которой сообщал о смещении принца Петсарата с поста главы правительства за превышение полномочий ^[61] .
• 11 октября — во Вьентьяне сформирован Комитет лаосского народа, поставивший целью защиту независимости Лаоса ^[65] .
• 12 октября — во Вьентьяне сформировано национальное правительство во главе с принцем Кхаммао. В тот же день оно провозгласило независимость единого Лаоса — Патет Лао («Страна Лао») и утвердило его временную конституцию ^[65] .
• 13 октября — в Китае армия Гоминьдана начала наступление на районы, контролируемые КПК ^[51] .
• 14 октября — На стадионе в Пхеньяне во время митинга в честь Советской Армии генерал-полковник Иван Чистяков признал Ким Ир Сена национальным героем и вождём Кореи .
• 15 октября
  • Между СССР и США заключено соглашение о поставках в СССР в форме долгосрочного кредита не поставленного по ленд-лизу оборудования на сумму 244 миллиона долларов ^[66] .
  • Расстрелян бывший премьер-министрвишистского правительства Франции Пьер Лаваль , обвинённый в государственной измене ^[67] .
• 17 октября — в Аргентине полковник Хуан Доминго Перон освобождён из под ареста после массовых народных выступлений. Вскоре он выдвинул свою кандидатуру на президентские выборы 1946 года ^[63] .
• 20 жовтня
  • В Монгольской Народной Республике проведён референдум о независимости. За неё проголосовали 97,85 % голосовавших. Китай официально признал независимость МНР ^[43] .
  • Временная Палата представителей во Вьентьяне проголосовала за низложение короля Сисаванг Вонга и направила своих представителей в Луангпрабанг ^[65] .
• 24 жовтня
  • Вступил в силу Устав ООН .
  • Окончательно восстановлены дипломатические отношения между СССР и Австрией ^[23] .
  • Сирия принята в ООН ^[68] .
• 25 октября — входивший в состав Японской империи остров Тайвань в соответствии с решениями Потсдамской конференции передан Китаю ^[69] .
• 29 октября — в Нью-Йорке впервые поступили в продажу шариковые ручки (через 57 лет после получения патента ).

Листопад

• 3 листопада
  • На рассмотрение Комитета начальников штабов армии США представлен доклад № 329 Объединённого разведывательного комитета, в котором было намечено около 20 целей для атомных бомбардировок на территории СССР. В их числе были Москва , Ленинград , Свердловск , Ярославль , Иркутск , Новосибирск и др ^[70] .
  • Генерал Дуглас Макартур заявил на экстренном заседании Комитета начальников штабов, что США стоят «перед угрозой потерять Китай» и он перейдёт под контроль СССР ^[59] .
• 4 листопада
  • Столкновения армии США в Инкоу с частями Коммунистической партии Китая .
  • В Венгрии прошли первые после падения режима адмирала Хорти выборы в Национальное собрание. Победила Партия мелких сельских хозяев , на втором месте социал-демократы ^[71] .
  • Королевские власти Луанг Прабанга заявили о подчинении Временному правительству Лаоса во Вьентьяне ^[72] .
• 8 ноября — объединённый разведывательный штаб армии США сделал вывод, что СССР не имеет атомной бомбы, авиации дальнего действия и достаточного военно-экономического потенциала, чтобы представлять прямую угрозу для США. Делается вывод, что СССР сможет нанести ответный ядерный удар по США не раньше 1966 года .
• 10 ноября
  • На Всемирной конференции молодёжи в Лондоне основана Всемирная федерация демократической молодёжи ^[73] .
  • Король Луанг-Прабанга Сисаванг Вонг подписал документ об отречении от престола и о признании законными Временного правительства по Вьентьяне и временной конституции ^[72] .
  • Албания восстановила дипломатические отношения с СССР ^[1] .
• 11 ноября — самораспустилась по решению своего Центрального комитета Коммунистическая партия Индокитая . Рекомендовано создать коммунистические партии в каждой из трёх стран Индокитая. На её базе будут созданы Партия трудящихся Вьетнама (1945), Народно-революционная партия Лаоса (1955) и Коммунистическая партия Кампучии (1951) ^[74] .
• 14 ноября — первым премьер-министром Индонезии назначен Сутан Шарир .
• 15 ноября — в Венгрии сформировано правительство Золтана Тилди ^[75] .
• 18 ноября — в Португалии прошли парламентские выборы, бойкотированные оппозицией. Все места в парламенте заняла партия премьер-министра Антониу ди Салазара Национальный союз.
• 19 ноября — французский отряд капитана Фабра вынужден покинуть столицу Лаоса Вьентьян ^[72] .
• 20 ноября
  • Мао Цзэдун направил уполномоченному ЦК КПК Пэн Чжэню телеграмму с указанием просить СССР по возможности оттянуть сроки прихода в Маньчжурию армии Чан Кайши .
  • Начало процесса над нацистскими военными преступниками в городе Нюрнберге (Германия).
• 25 ноября — прошли выборы в Национальный совет Австрии ^[23] .
• 29 ноября — Учредительное собрание Югославии провозгласило ликвидацию монархии Карагеоргиевичей ^[76] .

грудень

• 2 декабря — прошли выборы в Учредительное собрание Албании ^[1] .
• 3 декабря — Объединённый разведывательный комитет представил Комитету начальников штабов армии США доклад № 329/1, в котором утверждал, что СССР в ближайшем будущем не сможет нанести удар по континентальным Соединённым Штатам ввиду отсутствия у него значительного военно-морского флота ^[77] .
• 5 декабря — пропажа в районе «Бермудского треугольника» 6 самолётов США — « Вылет 19 ».
• 6 декабря — в Венгрии национализирована горная промышленность ^[53] .
• 12 декабря — президент США Гарри Трумэн заявил, что «победа возложила на американский народ бремя ответственности за дальнейшее руководство миром».
• 14 декабря — Объединённый комитет военного планирования США издал директиву № 432/Д в которой делал вывод, что единственное эффективное оружие против СССР — атомные бомбардировки. Предлагалось в случае конфликта сбросить 196 атомных бомб на 20 городов СССР ^[78] .
• 16 декабря — для переговоров в Чунцин прибыла делегация КПК во главе с Чжоу Эньлаем .
• 18 декабря — Ким Ир Сен был назначен председателем Северокорейского оргбюро Коммунистической партии Кореи .
• 16 — 26 декабря — Московское совещание министров иностранных дел СССР , США и Великобритании . Достигнуто соглашение о желательности вывода из Китая войск СССР и США ^[51] .
• 27 декабря
  • Двадцать восемь стран подписывают соглашение о создании Всемирного банка .
  • Террористические атаки на британские военные базы в Подмандатной Палестине .
• 31 декабря
  • Союзная военная администрация на оккупированных территориях (АМГОТ) передала правительству Италии последние итальянские территории, находившиеся под её управлением ^[79] .
  • В СССР вышел в эфир первый выпуск радиопередачи « Клуб знаменитых капитанов » ^[80] .

Наука

Спорт

Музика

Кіно

Театр

Література

Изобразительное искусство СССР

Авиация

Общественный транспорт

Метрополітен

Залізничний транспорт

Персони року

Человек года по версии журнала Time — Гарри Трумэн , президент США.

Народилися

См. также: Категория:Родившиеся в 1945 году

Січень

• 10 января
  • Валентина Теличкина , актриса театра и кино, народная артистка Российской Федерации.
  • Род Стюарт , британский певец.
• 11 января — Георгий Тараторкин , советский и российский актёр театра и кино, народный артист РСФСР.
• 15 января — Максим Дунаевский , советский и российский композитор.
• 17 января — Семён Альтов , советский и российский писатель-сатирик.
• 29 января — Ибрагим Бубакар Кейта , малийский политический деятель, премьер-министр Мали (1994—2000), президент Мали с 2013 года.

Лютий

• 6 февраля — Боб Марли (ум. 1981 ), ямайский музыкант, гитарист, вокалист и композитор.
• 8 февраля — Григорий Лучанский , российский предприниматель .
• 9 февраля — Ёсинори Осуми , японский учёный, молекулярный биолог, лауреат Нобелевской премии (2016).
• 10 февраля — Владимир Шумейко , российский политик, 1-й председатель Совета Федерации.
• 12 февраля — Борис Быстров , советский и российский актёр.
• 19 февраля — Юрий Антонов , советский и российский эстрадный певец и композитор .

Березень

• 2 марта — Геннадий Орлов , советский футболист, нападающий, мастер спорта СССР. Спортивный телекомментатор.
• 7 марта — Элизабет Мун , американская писательница- фантаст .
• 8 марта — Ансельм Кифер , один из ведущих художников послевоенной Германии.
• 30 марта
  • Андрей Толубеев (ум. 2008 ), советский и российский актёр театра и кино.
  • Эрик Клэптон , британский музыкант, гитарист, композитор.

Квітень

• 18 апреля — Джанет Каган , американская писательница-фантаст.
• 25 апреля — Бьорн Ульвеус , шведский певец, музыкант и композитор, участник группы ABBA .
• 26 апреля — Виктор Литовкин , военный обозреватель РИА «Новости» .

Травень

• 9 мая
  • Юпп Хайнкес , немецкий футболист и тренер.
  • Павел Слободкин (ум. 2017 ) — советский и российский композитор, музыкальный продюсер.
• 28 мая — Джон Фогерти , американский певец, песенник и гитарист, лидер и автор большинства песен группы Creedence Clearwater Revival .
• 31 мая — Райнер Вернер Фасбиндер (ум. 1982 ), немецкий кинорежиссёр (« Замужество Марии Браун »).

Червень

• 12 июня — Георгий Кузнецов (ум. 2005 ), российский кинорежиссёр, сценарист.
• 17 июня — Игорь Яковенко , российский культуролог, философ, правозащитник.
• 19 июня — Наталья Селезнёва , советская и российская актриса театра и кино.

Липня

• 1 июля — Дебора Харри — американская певица и актриса, лидер группы « Blondie ».
• 7 июля — Ольга Сошникова , советская и российская киноактриса.
• 9 июля — Александр Журбин , российский композитор.
• 17 июля — Алексей Рыбников , советский и российский композитор .
• 26 июля — Хелен Миррен , британская актриса, лауреат премии «Оскар».
• 31 июля — Леонид Якубович , российский актёр и телеведущий (« Поле чудес »)

Серпень

• 10 августа — Александр Адабашьян , актёр , художник , сценарист .
• 12 августа — Валерий Калинин , русский хоровой дирижёр .
• 14 серпня
  • Вим Вендерс , немецкий кинорежиссёр.
  • Стив Мартин , американский актёр, комик. Лауреат « Оскара ».
• 15 серпня
  • Екатерина Васильева , советская и российская актриса театра и кино.
  • Ален Жюппе , французский правоцентристский политик,премьер-министр Франции (1995—1997).
• 18 серпня
  • Владимир Лукьянов , советский и российский художник - архитектор .
  • Владимир Мигуля (ум. 1996 ), советский и российский композитор и певец.

Вересень

• 9 сентября — Владимир Дергачёв , русский географ-экономист, профессор, доктор географических наук.
• 11 сентября — Франц Беккенбауэр , немецкий футболист и тренер (в обоих качествах — чемпион мира).
• 15 сентября — Кира Прошутинская , советская и российская телеведущая, продюсер.
• 16 сентября — Евгений Петросян , писатель-юморист, артист и телеведущий, народный артист России.
• 17 сентября — Фил Джексон , американский баскетболист и тренер, 13-кратный чемпион НБА.
• 24 сентября — Лариса Рубальская , писатель, поэтесса-песенник, переводчица.
• 30 сентября — Эхуд Ольмерт , израильский политический и общественный деятель, 16-й премьер-министр Израиля .

Жовтень

• 1 октября — Виктория Дауётите-Пакярене , литовский литературовед.
• 13 октября — Дези Баутерсе , неоднократный глава Суринама в конце XX и начале XXI века.
• 19 октября — Джон Литгоу , американский актёр, двукратный обладатель премии «Золотой глобус».
• 21 октября — Никита Михалков , советский и российский актёр и кинорежиссёр.
• 24 октября — Андрей Мартынов , советский и российский актёр театра и кино.
• 27 октября — Виктор Коклюшкин , российский юморист.
• 28 октября — Гаджи Гаджиев , советский футболист и российский тренер.
• 30 октября — Генри Уинклер , американский актёр, кинорежиссёр, продюсер и сценарист.

Листопад

• 3 ноября — Герд Мюллер , западногерманский футболист, чемпион мира и Европы.
• 15 листопада
  • Анни-Фрид Люнгстад , шведская певица, участница группы ABBA .
  • Боб Гантон , американский киноактёр.
• 21 листопада
  • Юрий Цапник (ум. 2014 ), актёр театра и кино, народный артист России.
  • Голди Хоун , американская актриса, режиссёр, продюсер, лауреат премии «Оскар».

грудень

• 1 грудня
  • Геннадий Хазанов , российский актёр эстрады, театра и кино, общественный деятель, руководитель московского Театра эстрады.
  • Бетт Мидлер , американская актриса и певица.
• 5 декабря — Нина Русланова , советская и российская актриса, народная артистка России.
• 8 грудня
  • Евгений Стеблов , советский и российский актёр.
  • Марыля Родович , польская поп-певица.
• 24 декабря — Лемми Килмистер (ум. 2015 ), британский бас-гитарист и вокалист, лидер рок-группы « Motörhead ».
• 31 декабря — Конни Уиллис , американская писательница.

Померли

См. также: Список умерших в 1945 году

• 2 января — Бертрам Рамсей , британский военный деятель, адмирал .
• 3 января — Эдгар Кейси , американский ясновидящий и врачеватель.
• 6 января — Владимир Иванович Вернадский , российский и советский учёный, мыслитель, основатель учения о ноосфере .
• 18 лютого
  • Дмитрий Михайлович Карбышев , генерал-лейтенант инженерных войск, Герой Советского Союза .
  • Иван Данилович Черняховский , советский военачальник, генерал армии, дважды Герой Советского Союза .
• 23 февраля — Алексей Николаевич Толстой , русский советский писатель.
• 26 февраля — Иосиф Баласса , венгерский лингвист , филолог и педагог ^[81] .
• 26 березня
  • Борис Михайлович Шапошников , советский военный и государственный деятель, Маршал Советского Союза .
  • Дэвид Ллойд Джордж , британский политик, премьер-министр в 1916—1922 годах.
• 9 апреля — Вильгельм Франц Канарис , немецкий военный деятель, адмирал, начальник службы военной разведки и контрразведки в Третьем Рейхе.

• 12 апреля — Франклин Рузвельт , президент США (1933—1945).
• 18 апреля — Джон Флеминг , английский учёный, член Лондонского королевского общества .
• 21 апреля — Вальтер Модель , немецкий военачальник, генерал-фельдмаршал .

• 28 апреля
  • Бенито Муссолини , итальянский политический деятель, лидер фашистской партии, диктатор («дуче») (1922—1945).
  • Курт Книспель (р. 1921 ), — немецкий танкист-ас времён Второй мировой войны . Самый результативный танкист войны .
  • Александр Орлов (р. 1900 ), советский военачальник, инженер-вице-адмирал.

• 30 апреля — Адольф Гитлер , фюрер нацистской партии Германии , канцлер Германского Рейха.
• 1 травня
  • Йозеф Геббельс , рейхсминистр народного просвещения и пропаганды нацистской Германии.
  • Ганс Кребс , немецкий генерал , последний начальник штаба верховного командования сухопутных войск вермахта во Второй мировой войне

• 2 мая — Мартин Борман , начальник партийной канцелярии НСДАП .
• 4 мая — Фёдор фон Бок , немецкий военачальник, генерал-фельдмаршал .
• 11 мая — Лев Ефимович Маневич , советский военный разведчик, Герой Советского Союза .
• 19 мая — Константин Андреевич Тренёв , российский и советский писатель и драматург.
• 23 мая — Генрих Гиммлер один из главных политических и военных деятелей Третьего рейха , рейхсфюрер СС.
• 25 мая — Демьян Бедный , российский и советский писатель и поэт.
• 3 июня — Викентий Викентьевич Вересаев , русский советский писатель .
• 5 июня — Владимир Викторович Адоратский , революционер, советский историк, директор Института Маркса-Энгельса-Ленина , Института философии АН СССР , академик АН СССР .
• 16 июня — Николай Эрастович Берзарин , советский военачальник , генерал-полковник , первый советский комендант Берлина .
• 2 июля — Оскар Бенавидес , перуанский военный и политический деятель, Великий маршал Перу , дважды занимал пост президента Перу .
• 5 июля — Джон Кэртин (род. 1885 ), австралийский государственный и политический деятель, премьер-министр Австралии в 1941—1945 годах.
• 7 июля — Саломея Нерис , литовская поэтесса .
• 12 июля — Вольфрам фон Рихтгофен , немецкий военачальник, генерал-фельдмаршал авиации.
• 16 июля — Владимир Николаевич Яхонтов , советский артист эстрады.
• 17 июля — Эрнст Буш , немецкий военачальник, генерал-фельдмаршал .
• 20 июля — Поль Валери , французский писатель.
• 27 июля — Сергей Яковлевич Аллилуев , русский революционер, отец Н. С. Аллилуевой .
• 30 июля — Эль-Регистан , соавтор слов Государственного гимна СССР .
• 8 августа — Яков Александрович Протазанов , российский и советский режиссёр немого кино, сценарист, актёр.
• 10 августа — Роберт Годдард , американский учёный, один из пионеров современной ракетной техники.
• 31 августа — Стефан Банах , польский математик.
• 9 сентября — Зинаида Николаевна Гиппиус , русская поэтесса и писательница.
• 24 сентября — Ханс Вильгельм Гейгер , немецкий физик, первым создавший детектор альфа-частиц и других ионизирующих излучений, изобретатель счётчика Гейгера .
• 26 сентября — Александр Алексеевич Ханжонков , российский организатор кинопромышленности, продюсер, режиссёр, сценарист, один из создателей российского кинематографа.
• 15 октября — Пьер Лаваль , французский политик, дважды премьер-министр Франции .
• 24 октября — Видкун Квислинг , норвежский политик, глава оккупационного режима в 1940—1945 годах.
• 25 октября — Роберт Лей видный политический деятель Третьего рейха , рейхсляйтер , обергруппенфюрер СА , заведующий организационным отделом НСДАП , руководитель Германского трудового фронта .
• 31 октября — Винценты Витос , польский политик, три раза занимавший пост премьер-министра Польши.
• 18 ноября — Витаутас Бичюнас , литовский критик, драматург, режиссёр, прозаик, художник.
• 16 декабря — Фумимаро Коноэ , японский военный и политический деятель, неоднократный премьер-министр Японии , военный преступник.
• 28 декабря — Теодор Драйзер , американский писатель и общественный деятель.

Нобелівські премії

• Физика — Вольфганг Паули — «За открытие принципа запрета Паули».
• Химия — Арттури Илмари Виртанен — «За исследования и достижения в области сельского хозяйства и химии питательных веществ, особенно за метод консервации кормов удостоен премии».
• Медицина и физиология — Александер Флеминг , Эрнст Борис Чейн , Хоуард Уолтер Флори — «За открытие пенициллина и его целебного воздействия при различных инфекционных болезнях»
• Литература — Габриела Мистраль — «За поэзию истинного чувства, сделавшую её имя символом идеалистического устремления для всей Латинской Америки».
• Премия мира — Корделл Халл — «В знак признания его заслуг по утверждению мира в западном полушарии, в укреплении торговли и становлении ООН».

Див. також

Примітки